Зовухна, -ни, ж. = зовиця.
Кісний 2, -а, -е. = тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії.
Колінце, -ця, с.
1) Ум. отъ коліно 1 и 4. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Рось вирвалась з неволі, як гадючка тричі зверстенилась колінцями на зеленій траві.
2) Колѣнце въ стеблѣ односѣменодольныхъ растеній, изъ котораго начинается листъ.
Місни́й, -а́, -е́ = міцний. Та й місне сукно.
Пелехати, -ха́ю, -єш, гл. Рвать что либо въ изобиліи. Добрався до груш — глянь, як пелехає.
Помежувати, -жую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки.
Тічка, -ки, ж.
1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются.
2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Вовки починають збиватись у тічки.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Рвонув він раз, — тенета не тріщать.
2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить.
3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить.
4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі.
Урочисто нар. Торжественно.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
