Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибандилити

Вибандилити, -лю, -лиш, гл. — кишки. Выпотрошить, вынуть кишки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБАНДИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБАНДИЛИТИ"
Баналюки, -люк, ж. мн. = банелюки. Фр. Пр. 21.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Обживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обжитися, -живуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться, устроиться живя гдѣ-либо.
Паздерити, -рю, -риш, гл. 1) Очищать отъ кострики. Вх. Зн. 46. Фр. Пр. 178. 2) Разбивать въ щенки, разрывать въ клочки. Вх. Лем. 446.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Передзімний, -а, -е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький. Мог. 84.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь. Камен. у.
Попідскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить, подпрыгнуть (во множествѣ).
Похрякати, -каю, -єш, гл. Захаркать.
Упадь, -ді, ж. Падежъ. Упадь на коні. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБАНДИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.