Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибійка

Вибійка, -ки, ж. Набивная ткань. Котл. Ен. І. 21. Вас. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЙКА"
Беґар, -ра, м. Палка. Вх. Зн. 3. Ум. беґарик. Шух. І. 100. Cм. биґарь.
Боїсько, -ка, с. = тік (у стодолі). Kolb. І. 59. Вх. Лем. 393.
Відчудити, -джу, -диш, гл. Знахарскимъ, вѣдовскимъ способомъ вылѣчить. Прийшла біда до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.  
Задої́ти, -дою́, -їш, гл. О коровѣ: испортить неаккуратнымъ доеніемъ.
Зосмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, ободриться. Іосиф, зосмілившись, увійшов до Пилата. Св. Мр. XV. 43. Я раз ізнов зосмілився матері натякнути. Г. Барв. 201.
Липни́к, -ка, м. 1) и 2) = липняк 1 и 2. 3) Мучной хрущъ, Melolontha fullo. Вх. Пч. I. 7. 4) Раст. a) Silene vissora. Kolb. I. 202. б) Galium aparine. Вх. Лем. 432.
Літо́росток, -тка, м. Однолѣтній побѣгъ. Камен. у.
Необережність, -ности, ж. Неосторожность.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.