Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл.
1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух.
2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч.
Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає.
Восьмерувати, -ру́ю, -єш, гл. Разсѣкать, разрѣзать на восемь частей. Літ з двадцять назад хоч би восьмерували, хоч би відчинили двері тієї куни, де ми сиділи, то не зворухнувся б з місця.
Жури́на, -ни, ж. = жур. У селянина борщу нема, а в міщанина з перцем журина.
Зача́ло, -ла, с. Начало. Треба усе з зачала і доладу вам росказати.
Лоша́тко, лоша́точко, -ка, с. Ум. отъ лоша.
Нежалісливий, -а, -е. Несострадательный; безжалостный. Ой мати моя та нежаліслива, що ти мене оддала та й не жалувала, що ти мене оддала у чужу сторону, у чужу сторону та в велику сем'ю.
Позаймати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги.
2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили.
Хапуга, -ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав — і хапуг, і злодіїв.
Шик, -ку, м. Строй, шеренга, рядъ. Борейкова дивизія в той час ся змішала, та й ляцькому всьому війську шики поламала.
