Безголовий, -а, -е. 1) Не имѣющій головы.
2) Безумный, безсмысленный. Мовчати б вам. то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк.
Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Дітей годувать, як камінь глодать. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Не борони козі ліса, — най гложе.
Ду́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. 2) Ум. отъ дубець. Ум. ду́бчичок.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Ми́шкати, -каю, -єш, гл. = мишкувати 3.
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Ум. нали́гачик.
Обтоптатися, -пчуся, -чешся, гл. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась.
Попідчухрувати, -рую, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтви (на многихъ деревьяхъ). Попідчухрував дубочки, — які рівненькі стоять.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
