Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибірати

Вибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. ви́брати, -беру, -реш, гл. 1) Избирать, избрать, выбирать, выбрать. Не мені бути вашим ватажком, вибірайте собі иншого. Стор. МПр. 117. Вибірає злу дорогу. К. Псал. 84. Вибірай, голубко, котрий милий тобі. Мет. 108. 2) Выбирать, выбрать, исчерпывать, исчерпать. Ой у броду беру воду, не виберу до дна. Мет. 50. Виправки та походи силу з його усю вибрали. МВ. ІІ. 15. 3) Выбирать, выбрать, отдѣлять, отдѣлить, вынимать, вынуть. Кукіль з пшениці вибірати. Ном. № 906. Пора вже її (картоплю) вибірати з землі. Рудч. Ск. І. 52. Пиріжечки вибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Бодай дідько очі вибрав. Ном. № 13171. Хоч йому зуби вибери. Ном. № 11757.невода. Вытягивать, вытянуть, вынимать, вынуть неводъ изъ воды. Вас. 186. 4)— живіт. Давить, мять животъ съ цѣлью лѣченія. Ворожка вибірає живіт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІРАТИ"
Бардичка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Відгрібатися, -ба́юся, -єшся, сов. в. відгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. Александров. у. (Залюбовск.). Ніяк я від його (лиха) ні одіб'юся, ні одгребуся. Мир. ХРВ. 393. Та Бог з вами! — одгрібався Чіпка, — не рад, що й зачепив таку причепу. Мир. ХРВ. 177.
Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. Ном. № 9259 (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Окроме нар. 1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Грин. III. 536. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись. Кв. II. 300. 2) = крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі. Волч. у.
Поорендувати, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ).
Правий 2, -а, -е. 1) Ровный и прямой, перпендикулярный. Рубайся, деревце, криве і праве. Чуб. II. 114. Правими робить стежки його. Єв. Л. III. 4. Як права солома, так добре топити, а як стара та перебита, так погано горить. Пирят. у. Права пила; правий ніж. Шух. І. 175. 291. Ой не ступай, мила, правою ногою. Чуб. V. 244. правий бік полотна, сукна (вишиваного). Лицевая сторона полотна, сукна (вышитаго). Шух. І. 154., Ум. праве́нький, правесенький. Квітойки рвала правенькою рукою. Чуб. V. 6. Виросла бузинка, та така гарна, правенька. Мнж. 58.
Сестрінич, -ча, м. = сестрінець. Желех.
Страшетно нар. = страшенно.
Хлюст, -та, м. 1) Родъ карточной игры. В хлюста, в пари, в візка іграли. Котл. Ен. І. 23. хлюстом называется въ этой игрѣ, если у кого либо изъ играющихъ окажется три карты одной масти или три козыря, или три хвальки, или три туза, или двѣ карты одной масти и хва́лька. КС. 1887. VI. 470. 2) бра́ти хлюст. Въ карточной игрѣ въ хвиль имѣть у себя козырную даму, называемую также хвиль. КС. 1887. VI. 468.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.