Безлітний, -а, -е, безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Обпльовувати, -вую, -єш, сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду.
Порозсерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Разсердиться (о многихъ).
Похоронка, -ки, ж. Скрытное, секретное мѣсто. Я всі її похоронки знаю.
Прихильний, -а, -е. Расположенный, склонный, благосклонный. Ти ще одна до мене прихильна зосталась. Вони були прихильні до церковної служби.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Сльота, -ти, ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ).
