Бекеша, -ші, ж. Родъ верхней одежды: крытая сукномъ овчинная шуба съ таліей. Гол. Од. 17, 51. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу. Рудч. Ск. І. 209. Ходив.... у плисових чорних штанях і в голубій бекеші. О. 1861. X. 33. Ум. бекешка, бекешечка.

Віддалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. віддалитися, -люся, -лишся, гл. Отдаляться, отдалиться, удаляться, удалиться. Тепер же я сиротина у світі зосталась, що від роду віддалилась, а від села одійшла. Чуб. V. 747.

Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» ЗОЮР. І. 106. Скажи, де світ гряничиться не тьмою?

Дозві́лля, -ля, с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у.

Ду́чка, -ки, ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Ном. № 14006. Чуб. ІІІ. 107. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в сви́нку, в ма́сла, в ґльо́ґа. Ном. № 12570. Ив. 14. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. Вас. 179. ду́мки — мелкія отверстія въ сводахъ гончарной печи для пропуска огня. Вас. 180. дучка = дучайка. Вх. Зн. 16. Ум. ду́чечка.

Становлення, -ня, с. Установка.

Таскатися, -каюся, -єшся, гл. Волочиться, шляться.  

Торгувати, -гую, -єш, гл. Торговать. торгувати лихом. Бѣдствовать, жить въ нуждѣ. Шейк.

Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива — аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш? Полт.

Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. (№ 13844). Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля кн. А. А. Шаховского: «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. (Сочиненія кн. А. А. Шаховского, Спб. 1898, «Дешевая Библіотека» Суворина, стр. 10). Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.