Відтупуватися, -пуюся, -єшся, гл. О звукахъ шаговъ: быть слышнымъ, отдаваться. Дзвінко й різко одтупувалися усі ступні по снігу.
Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта.
Дува́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дѣлиться. А инші вже за воєнні лупи татарські змагаються, як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись.
Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Оком жалісним на них дивитись стали. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть.
Мерцвя́, -вяти, с. Мертвецъ. Встрѣчено только у Гребинки въ переводѣ Пушкинской Полтавы: І дівка блиснула в подушки зовсім, мовляють, як мерцвя.
Несмертельність, -ности, ж. Безсмертіе.
Плоть, -ти, ж. = плит.
Способний, -а, -е. = спосібний. На що воно способне, оце дерево? Підняв — дивлюсь, а воно способне, — тернути сірничок, то й є об віщо.
Чоловічий, -а, -е. 1) Человѣческій, человѣчій. Хиба твій вік такий, як чоловічий. 2) Мужской, мужескій, принадлежащій, свойственный женатому мужчинѣ. Ой нате вам, парубочки, парубоцтво моє, а я вже пійду в чоловічу раду. Чоловічі голови без шапок чорніли, наче недавно пооране поле. Це молитва чоловіча, бо її читають, як поміра чоловік, а як жінка, то читається в їх друга.
Шмир, -ру, м. Раст. Bromus arvensis.
