Бляха, -хи, ж. 1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Труну збудували, срібними бляхами обкували. Всі покриті срібнов бляхов. 2) Жесть. Въ томъ же значеніи: біла бляха. Дах, критий білою бляхою. На кожнім (піддашку) хрест, білою бляхою обкований. 3) Кровельное желѣзо. 4) Родъ четырехугольной сковороды изъ листоваго желѣза, противень. Печеню.... вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася і печуть. Пражать горох на блясі. 5) Бляха, знакъ (у сотскаго и пр.) На грудях з бляхою лядунка. Ум. бляшка, бляшечка. Соцький ... з мідною бляшкою на свиті.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный.
Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері.
Мальо́вка, -ки, ж. Раскрашиваніе, разрисовываніе.
Ману́шечка и манишка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його.
Перечитати Cм. перечитувати.
Проґавитися, -влюся, -вишся, гл. = проґавити. Ледачі чабани проґавляться.
Соняшниця, -ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ.
Стародуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium L.
