Борщувати, -щую, -єш, гл. Ѣсть борщъ. Будем борщувати, коли дали борщу.
Вихта, -ти, ж. Отработокъ натурою въ видѣ добавленія къ условленной денежной платѣ (при наймѣ земли).
За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. 2) — у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов.
Запсува́ти, -сую́, -єш, гл. = зопсувати. Старий віл ніколи борозни не запсує.
Збур, -ру, м. Трипперъ.
На́весом нар. Небрежно, лишь-бы сбыть съ рукъ. Навесом робити.
Настовпужувати, -жую, -єш, сов. в. настовпужити, -жу, -жиш, гл. = настовбурчувати.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Понуритися, -рюся, -ришся, гл. Угрюмо опустить голову. Ой вийде брат, — понуриться, вийде матір, — зажуриться. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив.
Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к.
