Вись, -сі, ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити.
Гартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться.
Заса́дний, -а, -е. 1) Объемистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Не треба, казано, дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила. 2) Крѣпкій. Засадні коні. 3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. 4) заса́дна зіма́. Продолжительная и постоянная зима.
Зда́вна нар. Издавна. Люд здавна коверзує, з того лихо і плазує.
Кавалір Cм. кавалер.
Розжевріти, -рію, -єш, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар.
Розумний, -а, -е. 1) Разумный, одаренный разумомъ. І скотина розумна, даром, що не говорить.
2) Умный. Було собі три брати — два розумних, а третій дурний. Ум. розумненький, розумне́сенький.
Сирохман, -на, м. Сирота (мужчина) ; бѣдняга.
Ускочку нар. Галопомъ. Я їхав нерівно: де ристю, а де вскочку, бо постилався знайти воли, щоб не попались де у шкоду.
Хилити, -лю, -лиш, гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться.
2) — горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Хилила таки добре чарку за чаркою.
