Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибавляти

Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Рудч. Ск. І. 73. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Ном. № 1313. Він вибавляв кукіль з жита. Борз. у. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. Грин. III. 408.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБАВЛЯТИ"
Викишкати, -каю, -єш, гл. Выгнать, прогнать (отъ киш!) Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538.
Віве́риця, -ці, ж. Бѣлка. Гал.
Годування, -ня, с. 1) Кормленіе. 2) Воспитаніе, вскормленіе. 3) Откармливавіе.
Депута́т, -та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственникъ полонини. Шух. І. 184.
Посюх, -ха, м. Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Псиний, -а, -е. = песький. Брешеш, псине мнясо! Мнж. 20.
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви. Мнж. 192.
Стидитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. І. 48.
Стуснути, -сну, -неш, гл. Дать тумака, пинка, толкнуть. Та мене й стуснув у груди.
Узаємність, -ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.