Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибавляти

Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Рудч. Ск. І. 73. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Ном. № 1313. Він вибавляв кукіль з жита. Борз. у. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. Грин. III. 408.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБАВЛЯТИ"
Ата́ка, -ки, ж. Атака, нападеніе.
Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей. Черномор.
Гадовище, -ща, с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй. Вх. Зн. 9.
Лише́ нар. Только, лишь, но. Не дивися на уроду, лише на пригоду. Ном. № 8475. Не вірь, мужу, своїм очам, лише моїй повісті. Ном. № 6848.
Наді́йний, -а, -е. Надежный.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.
Окурити, -рю́, -риш, гл. = обкурити.
Параліж, -жа, паралюш, -ша, м. Параличъ. Чуб. І. 35.
Повідлітити, -таємо, -єте, гл. Отлетѣть (во множествѣ). Драг. 273. Пташки, що витку так співавали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.
Шалаш, -ша, м. = хата. Шух. I. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.