Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виваляти 2

Виваляти 2, -ля́ю, -єш, гл. = вивалювати. Пусти, суко, враз до хати, щоб двері не виваляти. Лукаш. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛЯТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛЯТИ 2"
Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы. Камен. у.
Італійський, -а, -е. Италіанскій. Левиц. Пов. 124.
Кожушаночка, -ки, ж. Ум. отъ кожушанка.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало. Чуб. VII. 400.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. І. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Рукомесний, -а, -е. Ремесленный. Тепер тіко й життя за рукомесним чоловіком. Харьк. г.
Умовкати, -каю, -єш, сов. в. умо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать, умолкнуть. Чогось умовкав посеред розмови. Г. Барв. 154. Навіки милий глас умовк. Котл. Умовк кобзарь сумуючи. Шевч. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВАЛЯТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.