Галівник, -ка, м.
1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ.
2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Cм. галювати 1.
Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы.
Італійський, -а, -е. Италіанскій.
Кожушаночка, -ки, ж. Ум. отъ кожушанка.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Понамазував підошви смолою.
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Рукомесний, -а, -е. Ремесленный. Тепер тіко й життя за рукомесним чоловіком.
Умовкати, -каю, -єш, сов. в. умо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать, умолкнуть. Чогось умовкав посеред розмови. Навіки милий глас умовк. Умовк кобзарь сумуючи.
