Гамарня, -ні, ж. Металло-плавильное заведеніе.                         
                        
                                                
                          
	Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав.  2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. 
                        
                        
                                                
                          
	Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі?  Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. 
                        
                        
                                                
                          Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.                        
                        
                                                
                          
	Люба́ска, -ки, ж. = любанка. Ум. любасонка. 
                        
                        
                                                
                          
	Наклопота́ти, -почу́, -чеш, гл. — го́лову кому. Причинить заботы, хлопоты, надоѣсть приставаньями по всякимъ поводамъ. Не гудіте, голуби, не клопочіть голови, бо я вдова молода, наклопочу я й сама.  Ще ти голови моєї не наклопотала! 
                        
                        
                                                
                          Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).                        
                        
                                                
                          Пороспарювати, -рюю, -єш, гл. Распарить (во множествѣ).                        
                        
                                                
                          Поснядіти, -дію, -єш, гл. О творогѣ: испортиться.  Сир поснядіє, як його не посолиш.                         
                        
                                                
                          Рибалчин, -на, -не.	Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          