Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Борець, -рця, м.
1) Борець, ратоборець. Ходіте биться чи бороться! бо я борець.
2) Aconitum Napellus L.
Ложник, -ка, м. = ліжник.
Ошешелитися, -люся, -лишся, гл. Оборваться и упасть съ высоты.
Позасуджувати, -джую, -єш, гл. Засудить, осудить (многихъ). Куди ж їх позасуджували? — Аж у Сібір.
Попідпірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и підперти, но во множествѣ. Попідпірав тин кілками, щоб не впав.
Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати.
2) — край. Родина. Треба ратувать рідний край. Ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
Соболиця, -ці, ж. Самка-соболь. Ой поважай сестру свою, сироту вдовицю; кохай, кохай молодицю, гарну соболицю.
Сховати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Спрятать. Далеко сховавши, ближче найдеш.
2) Похоронить, схоронить. Сховали Гриця близько гряниці, плакали за ним всі молодиці.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака.
