Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивернениця

Вивернениця, -ці, ж. Валежникъ, вѣтроломъ. Вх. Зн. 6. Cм. вивертень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВЕРНЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВЕРНЕНИЦЯ"
Вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Гавкучий, -а, -е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуне. К. Дз. 49.
Головенька, -ки, ж. 1) = головешка 1. Гн. II. 17. 2) = головачка. Вх. Лем. 404.
Дотіпа́ти, -ся. Cм. дотіпувати, -ся.
Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину: Харьк.
Наба́читися, -чуся, -чишся, гл. Вдоволь насмотрѣться. Желех.
Поро́бок, -бка, м. = Уток. Н. Вол. у. МУЕ. III. 15. ЕЗ. V. 223.
Простацький, -а, -е. Простой, простонародный. Не погордуй уступити до нашої простацької господи. К. ЧР. 227.
Сприснути, -сну, -неш, гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.
Стелепати, -паю, -єш, гл. Свахлять. Стелепаєш того борщу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВЕРНЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.