Буда́ра, -ри, ж. Фургонъ, крытая повозка. Тепер несеться як крилами в бударі й два вози за ним.
Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать. Тілько дзвеніло шкло у вікнах. Голос дзвенить. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? 2) Жужжать. Дзвенять трутні.
Замліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. замлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Ослабѣвать, ослабѣть, изнуряться, изнуриться. Ой я ж терпіла да вже замліла. То він дуже знать замлів, що він свою збрую не ніс, що він свого коня не вів. 2) Отерпать, отерпнуть, онѣмѣть (о тѣлѣ). Нога замліла.
Застраши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Устрашить, испугать, запугать. Та не всіх же хижа сила людоїдством застрашила.
Нама́цувати, -цую, -єш, сов. в. нама́цати, -цаю, -єш, гл. Нащупывать, нащупать, пощупывать, пощупать. Намацавши самого Рема, потиснув як Хому Ярема.
Онука, -ки, ж.
1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку.
2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучка, онучечка.
Пронудити, -джу́, -диш, гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу.
Прохмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прохмели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Протрезвляться, протрезвиться. Піду до коршомки, та й нап'юся, піду в вишневий сад, прохмелюся. Прохмелились вони да й думають: «Ой Боже мій, що ж це ми наробили? ми ж нагуляли не на 30, не на 50 карбованців».
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці.
Усяк II, нар. = усяково. Давай її лаяти, ганити, усяк її проклинати.
