Боїти, бою, -їш, гл. О молокѣ: кипѣть. Про молоко не можна казати, що воно кипить, лише боїть.
Духа́н, -на́, м. = духопел. Духанів я їм надаю.
Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Нехай в'яне, поки закопають. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Лучо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Смычекъ. Лучок живицею помазав, та й до скрипки взявся.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Люде — собаки, — чого не набрешуть. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.
Прилюдний, -а, -е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране).
Прошити, -ся. Cм. прошивати, -ся.
Росплигатися, -га́юся, -єшся, гл. Распрыгаться.
Сухорукий, -а, -е. Сухорукій. Рече до сухорукого чоловіка.
