Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виваляти 1

Виваляти 1, -ляю, -єш, гл. 1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево. ЗОЮР. II. 204. 2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛЯТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛЯТИ 1"
Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити». Ном. № 4007.
Бандурний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ бандурѣ. Бандурна струна. К. Іов. 65.
Білик, -ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у. 2) Самецъ бѣлки.
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. Мнж. 129. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло. Левиц. Пов. 156.
Канархист, -та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.
Пириця, -ці, ж. = метелик. Вх. Лем. 448.
Собацький, -а, -е. = собачий. Життя собацьке. Ном. № 790.
Хорування, -ня, с. Хвораніе.
Чаховина, -ни, ж. = чашовина. Лохв. у.
Шалапут, -та, м. 1) Сумасбродъ, безтолковый, легкомысленный человѣкъ. 2) Сектантъ одной изъ раціоналистическихъ сектъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВАЛЯТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.