Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибурхати

Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРХАТИ"
Варгатий и варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Жа́хно нар. Страшно.
Здої́ння, -ня, с. Доеніе. Шух. І. 192.
Налипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть.
На́пис, -су, м. Надпись. Хмельницький отакий напис зробив. Ном. № 8099. Зробить такий напис, що хто знайде (скарб), нехай в граматку запише моє им'я. КС. 1883. IX. 232.
Перетанцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, утомиться отъ танцевъ. А ти чого так засапалась? — «Та перетанцювалась собі на лито», — каже Олена. Кв.
Побродити, -джу, -диш, гл. 1) Походить въ бродъ. Побродила по воді. Кв. 2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила. Гол. I. 121. 3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Чуб. V. 52. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила. Рк. Макс.
Погородити, -джу́, -диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі. Рудч. Ск. І. 144.
Ралля, -ля, с. Паханье ралом. Ой где міщанини йа з поля з ралля, його жінка із корчми з гуляння. Чуб. V. 1075.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБУРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.