Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибаяти

Вибаяти, -баю, -єш, гл. Выболтать, разсказать. Що бають, то вибають. Ном. № 7810.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБАЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБАЯТИ"
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили. Шевч. ІІ. 168.
Напа́сочка, -ки Пастьба. Утка йде, утенята веде на напасочку, на порясочку. Чуб. III. 180.
Обвинути, -ся. Cм. обвивати, -ся.
Оцаритися, -рюся, -ришся, гл. Воцариться, поселиться. Пан наш був оцаривсь собі у нашій хаті. Харьк. г.
Парубків, -кова, -ве Принадлежащій парню.
Перетин, -ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині.
Поскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Повизжать.
Сокупний, -а, -е. Совмѣстный. Ой лучче нам, подружечко, сокупного жениха мати. Мил. 117.
Спарно нар. Душно. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБАЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.