Бурмій, -мія, м. = бурмак.
Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» — ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Ду́белець, -льця, м. = туболець.
Онучечка, -ки, онучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ онука.
2) Ум. отъ онуча.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Підстолини, -лин, ж. мн. Сундукъ на ножкахъ, устраиваемый въ видѣ части крестьянскаго стола подъ столечницей.
Подосаджувати, -джую, -єш, гл. Окончить садить, посадить до конца (во множествѣ). Подосаджую іще в кожному ряді по три грушки.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Дніпрове стремя.
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.
