Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибльовувати

Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛЬОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛЬОВУВАТИ"
Безбатченко, -ка, м. Внѣбрачный сынъ. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людяхъ сиротою, безбатченком. Шевч.
Віджати Ii Cм. віджинати.
Вільшка, -ки, ж. Ум. отъ вільха.
Допро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. допроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Допрашиваться, допроситься. І не допрошуйся до мене в хату, бо не допросишся.
Осушечок, -чка, м. Ум. отъ осушок.
Підстрючити Cм. підстрючувати.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Розмокати, -ка́ю, -єш, сов. в. розмокти, -кну, -неш, гл. Размокать, размокнуть.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.). Шух. І. 181.
Укапати Cм. укапувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБЛЬОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.