Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибуртати

Вибуртати, -таю, -єш, гл. = вибуртувати. Вх. Уг. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРТАТИ"
Вікнастий, -а, -е. Съ большими окнами; со многими окнами.
Гра, гри, ж. Игра. Федьк. І. 135.
Грабе́вно, -на, с. = Грабильно. Вх. Зн. 45.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ. Шух. І. 130, 137.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу. Вас. 160.
Семериця, -ці, ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею. Чуб. III. 465.
Теслик, -ка, м. Ум. отъ тесля.
Углитнути, -ну, -неш, гл. Укусить, ущипнуть клювомъ. Гусак як углитне за ногу. Славяносерб. у.
Умережити, -жу, -жиш, гл. 1) Украсить узорами. 2) Уплесть, съѣсть. Сім пирогів умережу та ляжу — полежу. Харьк. у. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.  
Цьомкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБУРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.