Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибрик

Вибрик, -ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБРИК"
Длу́бати, -баю, -єш, гл. 1) Ковырять. Чого ти все в носі длубаєш? 2) = Длубатися 2.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Ковтях, -ха, м. = ковтун 2. В головах ковтяхи. К. МБ. XII. 276.
Навспра́вжки, навспра́жки, навспра́жнє, нар. Дѣйствительно, подлинно, въ самомъ дѣлѣ. Сестру Дідона мала Ганну, навсправжки дівку хоч куди. Котл. Ен. І. 19.
Побагатіти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть (о многихъ). Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх!
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб. Кобел. у.
Росиян, -на, м. Россіянинъ, русскій. Гн. І. 196.
Слизький, -а, -е. Скользкій. Погода не тая, дорога слизькая. Чуб. V. 766. Зогнав на слизьке. Поставилъ въ затруднительное положеніе. Ном. № 4183., Ум. слизькенький, слизенький. Тепер ніченька темненька, дорога слизенька. О. 1862. IV. 25.
Хрусталь, -ля, м. = хрущ 1. Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Чорнокорінь, -ню, м. Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.