Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибекати

Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЕКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЕКАТИ"
Вабіння, -ня, с. Приманиваніе.
Візниця, -ці, м. = візник. МУЕ. ІІІ. 114.
Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає. Харьк.
Зозволити Cм. зозволяти.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Попоп'ястися, -пну́ся, -пне́шся, гл. Много силиться, взобраться, добраться. Попом'явшись добренько, свого можна доп'ястись. О. 1862. І. 69.
Спімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені. Борз. у.
Стокрот нар. Стократъ.
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов. Гн. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБЕКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.