Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Жи́лочка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Згорджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. зго́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать, пренебречь. Не раз єси, не два добрими людьми згордила.
Липки́й, -а, -е. 1) Липкій. Вона мене по тілу маже липким, вонючим, як смола. 2) Прилипчивый (о болѣзни). 3) Имѣющій влеченіе къ чему-нибудь. До хазяйства липкий такий, вже й ночі не доспить, коли треба.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ!
Перепуст, -ту, м.
1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба.
2) = переріз.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка.
Праве нар. Почти. Праве забули, що й єсть вона на світі.
Розливки, -вок, ж. мн. = зливки 2.
