Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибуяти

Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУЯТИ"
Вибачний, -а, -е. Извиняющій, прощающій. будьте вибачні. Извините, простите. Вх. Лем. 397.
Витрощити, -щу, -щиш, гл. Перетрощить.
Ді́янка, -ки, ж. Дѣловое время, время дѣйствія.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Иномовний, -а, -е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.
Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Котуна, -ни, ж. Плита съ котломъ, устроенная такимъ образомъ, что дымъ выходить изъ отверстій вокругъ котла въ находящійся сверху комин. Подольск. Св. Л. 27.
Патлач, -ча́, м. = патлань. Чуб. VII. 412. Употр. также какъ насмѣшливое названіе для духовнаго лица. Мнж. 188.
Попопам'ятати, -та́ю, -єш, гл. Попомнить. Попопам'ятати московський місяць. Ном. № 5632.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБУЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.