Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибуяти

Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУЯТИ"
Ваксувати, -сую, -єш, гл. Чистить ваксой. ваксований. Вычищенный ваксой. І остроги побіляні, і чоботи ваксовані. Закр. 272.
Дори́патися Cм. дорипуватися.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Заготу́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Зросливий, -а, -е. Дающій ростъ. Та принеси три квіточки: ой первую зросливую, а другую сонливую. Мет. 1.
Ільнування, -ня, с. = льнування. О. 1861. X. 62.
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Ном. № 2714. Під стріхою літечко літувала. Н. п. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Харьк. Де твоя пасіка літувала торік? Харьк.
Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать. Зміев. у.
Патичка, -ки, ж. Ум. отъ патика.
Роздавальник, -ка, м. 1) Раздающій. 2) Щедро раздающій, любящій дарить. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБУЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.