Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибуяти

Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУЯТИ"
Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.
Брикливість, -вости, ж. Своенравность.
Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!
Леле́нути, -ну, -неш, гл. Сильно полить, хлынуть. А після тієї грози як леле 2не дощ! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Повсихати, -хаємо, -єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Чуб. V. 62. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали. Чуб. V. 540.
Свашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть свашкою.
Сп'юшок, -шка, м. пт. = дрімух. Вх. Пч. ІІ. 9.
Уїстися Cм. уїдатися.
Уплавзувати, -зую, -єш, гл. Выгладить, уравнять ползая, лазя. Мнж. 193. Уплавзована нора.
Худобиця, -ці, ж. Скотинка. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБУЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.