Білотарчик, -ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. У игра съ той же пѣсней называется володарь.
Дудва́, -ви, ж. 1) = дудла. 2) Раст.: a) Conium maculatum L. б) Ghaerophyllum.
Карноушка, -ки, ж. Съ маленькими ушами. А ягнички картушки поскакали коло грушки.
Масльо́нити, -ню, -ниш, гл. Муслить.
Охвота, -ти, ж. Родъ женскаго верхняго платья. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і в капотах.
2) Удовольствіе. Роби до поту, а їж ув охвоту.
Підлинути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Повипручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Освободиться, вырваться изъ рукъ, лапъ (о многихъ). Сторожі були таки нас половили з кавунами, а ми таки повипручувались та й повтікали.
Погибнути Cм. погибати.
Страшок, -шка, м.
1) Ум. отъ страх.
2) Названіе вола полової масти съ особаго рода рогами.
3) Пугало для птицъ.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
