Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибичуватися

Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. І. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБИЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБИЧУВАТИСЯ"
Бе, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. О. 1862. IX. 118. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.
Вискребти Cм. вискрібати.
Гайнування, -ня, с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.
Гівно, -на, с. Каль, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Кур! II, меж. Зовъ индюковъ. Ти не знаєш, мій миленький, як индичку звати? Кур-кур! прийшов кум, — ми ж будем гуляти. Н. п.
Перебігатися, -гаюся, -єшся, гл. Переутомиться отъ бѣганья.
Плівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пліва. 2) Пленка. 3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ.
Помуркотати, -кочу, -чеш, гл. Помурлыкать.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБИЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.