Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивалашати

Вивалашати, -шаю, -єш, гл. Оскопить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛАШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛАШАТИ"
Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
Запримітити, -чу, -тиш, гл. Примѣтить, замѣтить. Я вже давно запримітила, що полюбила його. Кв. Драм. 265. Запримітила, що у Пилипа і очі карі, і вуси шовкові. Мир. Пов. І. 124.
Навмана́, навмани́, навманці́, навманя́, нар. Наобумъ; куда попало, наугадъ. Навмани Лазара співати. Ном. № 1335. От, буде навмана стрибати. Рудч. Ск. І. 64. Навманя росказую. Шевч.
Нахило нар. Наклонно, покато.
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Шейк. Ум. тесачо́к.
Удатність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Удачность.
Устромити, -ся. Cм. устромляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВАЛАШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.