Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивалашати

Вивалашати, -шаю, -єш, гл. Оскопить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛАШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛАШАТИ"
Авди́торський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный авди́тор'у.
Гисторія, -рії, ж. = історія. Українська гисторія. Левиц. Пов. 4.
Дзюр! IІ меж. Звукоподражаніе для выраженіи теченія струи. Чарочко серебренька, в тобі горілочка солоденька. А ні сучка, а ні задирочка, як дзюр, так дзюр до донечка. Чуб. V. 1096. Хоч дзюр, та не кап! — казав циган, як заховавсь від дощу під дерево. Мнж. 115.
Жури́ця, -ці, ж. = жура, журба. Вх. Зн. 17.
Калинина, -ни, ж. Калиновое дерево.
Нащулити, -лю, -лиш, гл. = нащурити.
Платний, -а́, -е́ 1) Получающій плату. 2) Расплатившійся, находящійся въ разсчетѣ. Глядіть-же — ми платні. Лебед. у. Бувши винним, треба буть і платним. Ном. № 10649.
Покрейта, -ти, покре́йтка, -ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу. Желех. Гол. Од. 75, 77, 79.
Спорохнівка, -ки, ж. Гнилушка, кусокъ гнилого дерева. Вх. Уг. 269.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВАЛАШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.