Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибачати

Вибачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Ном. № 11374. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБАЧАТИ"
А́нглія, -лії, ж. Англія. То було в Анґлії. Гн. І. 47.
Грязя́, -зі́, ж. = Грязь. Лохв. у.
Ду́ксати, -саю, -єш, гл. Бить, пихать кулаками въ бока и грудь. Як почала вона мене дуксати, та все не б'є по голові, або по морді, а все дуксає в груди. Екатер. у.
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. Гол. II. 773.на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить. Уман. у.
Земле́пис, -су, м., земле́пись, -сі, ж. Географія. Желех.
Злускати, -каю, -єш, гл. Слущить, сгрызть (о сѣмячкахъ, орѣхахъ).
Многомо́вний, -а, -е. Многорѣчивый. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше його кожне слово полом'ям. МВ. (О. 1861. І. 71).
Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє! Шух. І. 32.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.
Усміхливий, -а, -е. Улыбающійся. Усе був приязний і усміхливий. О. 1862. II. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.