Византієць, -тійця, м.
1) Житель Византіи.
2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн.
Водосвяття, -тя, с. Освященіе воды.
Головатий, -а, -е. 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята.
2) О растеніяхъ: съ большой головкой, кочнемъ. Капуста головата. (Мак) поріс такий головатий.
3) Умный, разумный. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий.
4) — батько, — та мати. Cм. батько, мати.
5) — круг. Гончарный кругъ извѣстной конструкціи. Cм. круг 11.
Пороспухати, -хаємо, -єте, гл. Распухнуть (во множествѣ).
Прокорм, -му, м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає.
Сотатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Мотаться. Запхай кінці в середину, щоб не соталось. Його слова лилися з уст одно за другим, неначе соталися низкою.
2) О людяхъ: сновать. Довгенько треба сотатись поміж хатки, нім доберемся до міста.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.
Урожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Родиться. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Який вродивсь, таким і вмерти. 2) Урожаться, уродиться. Там вони врожаються і цвітуть. Вродилось просо таке славне. Та вродиться та льониченько. Впори мілко, посій рідко, уродиться дідько. де не посі́й, то вро́диться. Вездѣ онъ, во все вмѣшается. 3) Появиться сразу, неожиданно появиться. Поки півні заспівали, — вже вродилась криниця. Він так і вродивсь перед моїми очима.
Циндря Cм. ци́ндра.
Чередниченько, -ка, м. Ум. отъ чередник.
