Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вех

Вех м. 1) -ху Раст. Sium latifolium L. Анн. 332. 2) -ха. Пономарь. Лотоцький! не думай, що ти граф Потоцький, бо ти вех села Бебех. Ном. № 5509.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕХ"
Вогірок 2, -рка, м. = огірок. Ум. Вогірочок. Жаб'ячі вогірочки. Раст. Menyanthes trifoliate. Вх. Пч. І. 11.
Защища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. защити́ти, -щищу́, -ти́ш, гл. Защищать, защитить. Защитив його перед судом. Кв. Драм. 321.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Мату́син, -на, -не. Маменькинъ. Та найшла в полі билину, та матусину й могилу. Чуб. V. 453.
Опат, -та, м. Аббатъ.
Пирхати, -хаю, -єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.
Половичанка, -ки, ж. Рожь съ пшеницею. Угор.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Хвалебний, -а, -е. Хвалебный. Хвалебна пісня. К. Гр. Кв. 16. Жертва хвалебна. К. Псал. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.