Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веселка

Веселка, -ки, ж. 1) Радуга. Маркев. 16. 2) — вонюча. Раст. Phallus imprudicus. ЗЮЗО. І. 131. 3) — чортова. Раст. Phallus, caninus L. ЗЮЗО. І. 131. Ум. веселонька, веселочка. Роскажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає. Шевч. 324.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛКА"
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Започина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. започа́ти, -чну́, -не́ш, гл. Начинать, начать. Мусимо, любі земляки, заходитись укупі всі живі коло тієї праці, що започали наші предки. К. ХП. 134.
Побратим, -ма, м. Названный братъ, другъ. При добрій годині всі куми і побратими. Ном. № 2310. Одріклася вся названая родина, тоді нема ні кума, ні побратима. Чуб. V. 469. Ум. побрати́мко. Федьк. II. 125.
Покепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Посміяться надъ кѣмъ. Дай, Боже, щоб ні догадались брат з брата в чім покепкувать. Котл. Ен. III. 65.
Полумінь, -ні, ж. = полум'я. ЕЗ. V. 78.
Пробація, -ції, ж. Проба, испытаніе. Славяносерб. у.
Самоволець, -льця, м. Своевольникъ. Та що лихе життя із тими самовольцями. МВ. ІІ. 80. Бач, які самовольці: самі роблять як знають. Черк. у.
Сваненько, сванечко, -ка, м. Ум. отъ сват.
Уроїтися, уроюся, -їшся, гл.в голову. Засѣсть въ головѣ. Вроївся мені в голову Семен небіжчик. Н. Вол. у.
Шмаркота, -ти, ж. = шмарки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.