Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верх

Верх, -ху, м. 1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. з верху до споду. Съ верху до низу. На версі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. через верх слухати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277. 2) Поверхность. Верх землі. 3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227. 4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней міряються, чья очередь. Ив. 14.у неводі. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10. 5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63. Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб. 6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. твоя хата, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123. 7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Н. п. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130. 8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266. 9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум. вершок, вершечок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХ"
Бадилля, -ля
Банувати, -ную, -єш, гл. 1) Тужить, жалѣть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. ІІІ. 116. 2) банувати на очі — болѣть глазами. Брацл. у.
Гірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гора. 2) = гирка. О. 1861. IX. 192.
Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. Чуб. V. 309. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. Чуб. III. 39. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька. Рк. Макс.
Перегоріти Cм. перегоряти.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Салата, -ти, ж. Раст. a) Lactuca, салатъ. в)заяча. Ranunculus Ficaria L. ЗЮЗО. I. 133. Ой на горі салата, — роди, Боже, дівчата. Грин. III. 306.
Спіткнутися Cм. і. спотикатися.
Хму! меж. = хм! Драг. 217.
Шевдатися, -даюся, -єшся, гл. Путаться. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.