Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Що ж ти напік булок? Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Ум. булочка. Булочка хліба лежить.
Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый.
Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Дува́нити, -ню, -ниш, гл. Дѣлить. Орли грають, орли клекчуть, козака дуванять: чорні очі козацькії з лоба винімають.
Заку́шувати, -шую, -єш, сов. в. закуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Закусывать, закусить. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. По одній не закушують.
За́чіпка, -ки, ж. 1) Зацѣпка. 2) Недоразумѣніе, споръ. Він зачіпку має з дядьком за гроші. 3) Препятствіе, помѣха. 4) Поводъ, предлогъ. Він їй перед очима як усього її лиха непогамованого зачіпка. І. 100). Хотіла їхати до бабусі, та було б се по панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти. 5) Претензія, придирка. Гляди лиш, зачіпка тобі буде, бо ти в його служив, як сталась пожежа.
Кахикати, -ка́ю, -єш с. в. кахикнути, -кну, -неш, гл. Кашлять, кашлянуть. Кахикав писарь, кахикав, покручував уси. Раз кахикнула, — трьох ляшків прикликнула; вдруге кахикну, — п'ятьох прикликну.
Контентувати, -ту́ю, -єш, гл. Кормить, пропитывать; содержать. Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати. Нехай даремне всякого прочанина й захожого і проїзджачого контентує.
Повстання, -ня, с. Возстаніе.
Сапати 2, -па́ю, -єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.
