Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ветлина

Ветлина, -ни, ж. Раст. Salix vittelina. Вх. Пч. I. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕТЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕТЛИНА"
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Зеленце́м нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт.( О. 1861. III. 99). Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти — зараз почне тебе в отрунку різати. Харьк. г.
Криничаний, -а, -е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. І. 288. Криничана осока. Раст. Carex praecox.
Медо́ви́й, -а, -е. Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая? Чуб. V. 51.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Нявкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Кричать (о совѣ).
Прилолокати, -каю, -єш, гл. Побить, избить. Так того старця прилолокали, що й іти не здужа, — повели. Пирят. у.
Пробідувати, -ду́ю, -єш, гл. Пробѣдствовать нѣкоторое время.
Худобина, -ни, ж. Скотина, одна скотина. Рудч. Ск. II. 183. Гн. І. 17. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). Драг. 93. В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Ном. № 10191. Мав дещо худобини. Св. Л. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕТЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.