Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ветлина

Ветлина, -ни, ж. Раст. Salix vittelina. Вх. Пч. I. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕТЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕТЛИНА"
Вовгура, -ри, м. Человѣкъ, подобный волку? І крівцею над Босфором червоніють мури, що річками розливали козаки-вовгури. К. МБ. XII. 265.
Гайсати, -са́ю, -єш, гл. = гасати.
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Оливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олива. 2) Родъ яблокъ.
Отаманиха, -хи, ж. Жена атамана.
Посіріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться сѣрымъ. Таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пір'я посіріло. Греб. 363.
Примотатися, -та́юся, -єшся, гл. Прибрести, придти. Ходив, блудив молодий козак по річці по Дону, пришатався, примотався ік самому Дунаю. КС. 1883. IV. 735.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕТЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.