Бортуля, -лі, ж. Глупая женщина.
Лазунка, -ки, ж. = варяниця. Лазунки — ті ж варениці. На мнишки ладунки, на всрениці лазунки.
Паничівський, -а, -е. Принадлежащій баричу, холостому человѣку. Панич, ви, бачу, і чи не паничівські у вас примхи.
Позаписувати, -сую, -єш, гл. Записать (во множествѣ). Все, що йому трапилося позаписувати на селі. Всіх позаписував.
Почесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть.
2) Почесать нѣкоторое время (волосы).
3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною.
Стрілка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. Пустимо стрілку як грім по небу. стрілка-пірка. Пернатая стрѣла. Я свого сина сама вгадаю — по стрільці-пірці, по красній дівці. 2) Стрѣлка (въ часахъ, компасѣ и др.). 3) Трубчатый стебель у хлѣбныхъ растеній, у лука. Жито вже викида стрілки. Ще хліб і досі росте у стрілку, а поки колос викидатиме, то ще підождемо. Цибуля погналась в стрілки. 4) Дышло у воза. 5) Рычагъ въ маслобойнѣ. 6) Значекъ на ухѣ овцы: вырѣзка остраго угла. Cм. стрівка.
Хап! меж. Хвать! Вовк призостався — хап гуску, та й із'їв. Що лап, то хап.
Царгати, -гаю, -єш, сов. в. царгвути, -гну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Царгнув пес за ногу.
Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, м. Сахаръ. Чужая біда за цукар. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Солодке, як цукор.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати.
