Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхове

Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВЕ"
Буцик, -ка, м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Шейк. Напече книшів, пиріжків, буциків. Г. Барв. 130.
Валькир, -ру, м. = алькир. Чуб. VII. 382.
На́ковань, -ні, ж. Маленькая наковальня. Вх. Зн. 39.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Перебити, -ся. Cм. перебивати, -ся.
Позбігати, -гаємо, -єте, гл. Сбѣжать (о многихъ). З двора й собаки наші позбігали. Г. Барв. 54.
Рясниця, -ці, ж. = рясиця. КС. 1883. II. 393.
Фурка, -ки, ж. = куделя 1. Вх. Лем. 478.
Чесно нар. 1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХОВЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.