Апо́стольство, -ва, с. 1) Апостольство. Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму. 2) соб.: апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства.
До́рого нар. Дорого. Тепер усе дорогше стало. Дорожше очей нема нічого в світі. Ум. дороге́нько, дороге́сенько.
Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
Калічка, -ки, об. ум. отъ каліка.
1) Немного калѣка или маленькій калѣка.
2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его.
3) Родъ съѣдобнаго гриба.
Кусатися, -саюся, -єшся, гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья?
Міси́тися, -шуся, -сишся, гл. Мѣситься. Нил земний злипався, наче тісто, і оранка місилася як глина. Як діжа не міситься, то сім'я біситься.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Циган оправдився. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх.
Опускати, -каю, -єш, сов. в. опустити, опущу, -стиш, гл.
1) Опускать, опустить. Як зачали Бондарівну у гроб опускати, ой то казав пан Каневський ще жалібніш грати.
2) Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Щоби вас Бог не опускав.
Подружина, -ни, ж. Подруга. Чи бачила, подружино, мого чорнобрівця?
Цнотливо нар.
1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила.
2) Цѣломудренно.
