Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верховодиця

Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВОДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВОДИЦЯ"
Америка́нка, -ки, ж. 1) Американка. 2) Порода картофеля. МУЕ. І. 101.
Гарбарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб.
Западня́, -ні, ж. 1) Глубокая долина, западина. 2) Западня, ловушка. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попавсь був я у таку западню. К. ЧР. 112. Ум. западе́нька.
Збі́рниця, -ці, ж. 1) Метла. ЗЮЗО. II. 180. 2) Сборище. Котл. Ен. IV. 71.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть. Чуб. V. 39.
Позауш гл. = позавуш. Желех.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Щедрівчаний, -а, -е. Къ щедрівкам относящійся. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХОВОДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.