Бевзень, -зня, м. = бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить.
Лічба́, -би, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою.
Мишкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Охотиться на мышей (о лисицахъ). 2) Разыскивать, разнюхивать, стараться добыть. 3) Ѣсть выбирая (преимущественно о скотѣ, выбирающемъ среди негодной травы съѣдобную). Тепер скотина не їсть, а мишкує.
Підхарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = підхарчуватися. Подадуть ласу потраву, як уже добре підхарчилися.
Пря, -прі, ж. Споръ. Бо ти став на прю за мене, вивів мов право. Хто з ним на суд, на прю словесну стане.
Скубати, -ба́ю, -єш, гл. = скубти.
Тирити, -рю, -риш, гл.
1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки.
2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.
Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться.
Утихлий, -а, -е. Утихшій, затихшій, объятый покоемъ. Подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть, та й додому вертається.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт.
