Беречи, -жу, -жеш, гл. = берегти.
Зага́льниця, -ці, ж. = загальний тиждень.
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко.
Заля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Захлопать, защелкать. 2) Зарукоплескать. Публіка... заляскала в долоні.
Запа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. запали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться, зажигаться, зажечься. Губка запалилася і почала горіти. 2) Разгорячаться, разгорячиться, вспылить. Я запалився та й ударив. 3) Загорать, загорѣть. І од сонця не запалилася (Ганя). 4) Краснѣть, покраснѣть. Я ще й більш запалилася з сорому.
Крути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. крутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крутить, окручивать, свивать. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Перевесла дівчата в полі крутили. Крути́ти мотузи́. Вить веревки. 2) Крутить, вертѣть. В віконце поглядає, чи крутить завірюха. Лисичка... крутнула хвостиком. Крути́ти но́сом. Быть недовольнымъ. 3) Интриговать. 4) Крути́ти веремі́я. Дѣлать быстрыя атаки. Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія.
Притрушувати, -шую, -єш, сов. в. притруси́ти, -шу́, -сиш, гл. Посыпать, посыпать, присыпать сверху. Онисько закопав його в землю, ще й зверху притрусив сухим бадиллям.
Сказати, -жу́, -жеш, гл.
1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш.
2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Сказав нагріти два казани.
3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина!
Шелеп меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Шелеп щастя в хату.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.
