Віджартовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віджартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Став шинкар свою жінку зневажати; вона усе оджартовувалась, сміялася.
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Добрості і милосердію Його і міри нема. Я по добрості даю тобі. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить.
Ключиця, -ці, ж. = ключина 2.
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. 4) = козелок.
Мре́во, -ва, с. = марево. Та то ще, гляди, мрево.
Перелютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Перепаять.
Привозитися, -жуся, -зишся, сов. в. привезти́ся, -зуся, -зе́шся, гл. Пріѣзжать, пріѣхать. Сама привезеся своїм повозом.
Припом'янути, -ну́, -не́ш, гл. Припомнить. Об моєї пригоді козацької припом'яни.
Шморг меж.
1) Дергъ.
2) Выражаетъ быстрое проникновеніе куда. Округ ярмарок, в середині шарварок, та в дірку шморг. За ним погнались, а він добіг до Луки та шморг у його хату. Воли це Третяк шморг із сіней.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.