Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Довгові́їй, -ві́я, -ві́є. Съ длинными рѣсницами.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Идольство, -ва, с. = идолопоклонство. Идольство борола наша віра.
Ли́бати, -баю, -єш, гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Не діло мене крушило, а туга насердна.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Стерчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати.
Тятива, -ви, ж. Тетива. Наготує лук до бою, тятиву тугу натягне. Лука він натягне золотого і трепетну стрілу на тятиву наложить.
