Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл.
1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война.
2) Взрываться, взорваться.
3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Дари́ця, -ці, ж. Подарокъ. Всім дівчатам запродував, а своїй Паулиці даром давав, даром, даром, дарицею.
Заві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заві́ситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. До осичини прийшов і завішався на осичині. 2) Завѣшиваться, завѣситься, увѣшиваться, увѣситься, обвѣшиваться, обвѣситься чѣмъ-либо.
За-Що-Раз нар. Постоянно, всякій разъ. За-що-раз дощ зачинається з тії закутини.
Консисторія, -рії, ж. Консисторія.
Корч, -ча, м.
1) Пень.
2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу.
Літ, -ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа.
Повідші́птувати, -тую, -єш, гл. = Повишіптувати.
Повіс, -су, м. Отвѣсъ.
Фарагон, -на, м. Фараонъ. Употребл. какъ бранное слово. Ти фарисею! ти фарагоне!
