Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися.
Доку́чливо нар. Надоѣдливо.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро.
Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва.
Невстаха, -хи, ж. Раст. Thalictrum.
Пайстровий, -а, -е. = вибійчаний. Штани пайстрові.
Підсіння, -ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Ум. підсіненько, підсіннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько.
Прямуватися, -муюся, -єшся, гл. Направляться. До пекла напростець прямуйся.
Самобійка, -ки, ж. О саблѣ: сама рубящая (въ сказкахъ). Шабелька-самобійка така, що скільки війська не буде, — все сама побє.
