Грузи́ло, -ла, с. Шесть съ желѣзной скобой, которымъ рыболовы придерживаютъ края сѣти у дна (при вытягиваніи).
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих.
Кут, -та, м.
1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть.
2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер.
3) Свиной хлѣвъ. Cм. кутець.
4) Родъ дѣтской игры. Cм. куток. Ум. кутик, куток.
Мря́ка, -ки, ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Ум. мрячка.
Переслати 1). Cм. пересилати.
2) Cм. перестилати.
Побатькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца.
2) Поругать, задѣвая въ брани отца. Ще полаяв, побатькував трохи.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость.
Тихцем нар. Потихоньку. Ми з чоловіком радимось тихцем.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Фузію намірив, обох разом застрілив.
