Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верховіття

Верховіття, -тя, с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату примішу покидає. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВІТТЯ"
Віблий, -а, -е. Круглый, цилиндрическій. Шух. I. 88. віблий обруч — обручъ изъ цѣльнаго неразщепленнаго надвое древеснаго ствола. Шух. І. 250. вібла хата. Хата изъ круглыхъ бревенъ. Шух. І. 89.
Запхи́кати, -каю, -єш, гл. Захныкать.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні. Черк. у.
Здиха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) сов. в. здихну́ти, -ну, -не́ш, гл. Вздыхать, вздохнуть. Все чогось скучає, важенько здихає. Мет. 113. 2) сов. в. здо́хнути, -ну, -неш, гл. Издыхать, издохнуть. Ой як би то сталось, щоб ви не вертались, щоб там і здихали, де ви поросли. Шевч. 212. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у.
Отяжити, -жаю, -єш, сов. в. отяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, отяготить.
Поперекошувати, -шую, -єш, гл. Перекосить (косою, — во множествѣ).
Привертиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus, вьюнокъ. Мнж. 190.
Рунати, -на́ю, -єш, гл. = лунати. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХОВІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.