Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

весняний

Весняний, -а, -е. Весенній. Весняна погода. Макс. Зійшло сонце веснянеє — стало пригрівать. Рудч. Чп. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНЯНИЙ"
Брилець, -льця, брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus. Вх. Пч. І. 11.
Дя́бель, -бля, м. = дявіл. Ти його медом масти, а він дяблем воня. Ном. № 7292.
Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. Посл. А вона тільки зуби зціпила. МВ. ІІ. 38. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. № 125. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. МУЕ. III. 17. Шух. І. 154, 228. Чуб. VII. 400. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) Родъ пѣсни. Маркев. 34. Сопілка зуба затинала. Котл. Ен. І. 19. Ум. зубик.
Ми́ся I, -сі, ж. дѣтск. = миска. О. 1862. IX. 119.
Мурави́ще, -ща, с. = муравник. Забрав би в торбу оце муравище, було б на горіхи. Золотон. у.
Розчахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) О деревѣ: разодраться, расколоться вдоль въ мѣстѣ развѣтвленія. 2) О человѣкѣ, скотѣ: разорваться въ паху отъ расхожденія ногъ. Шух. I. 215. На льоду розчахнувся. Ном. № 8135.
Сікнутися Cм. сікатися.
Упам'ятку нар. Памятно. Щось мені те й не впам'ятку. Черн. у.
Чепурка, -ки, ж. Чистеха, опрятная женщина. Сим. 131. Cм. чепуруха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСНЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.