Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхняк

Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). Вас. 179. Шух. І. 260 — 262. 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). КС. 1882. VIII. 282; 1892. ІІІ. 382. 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. Мир. ХРВ. 306. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога. Вас. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХНЯК"
Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Дармува́ння, -ня, с. Пребываніе безъ употребленія.
Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Мерзе́ник, -ка, м. Мерзкій человѣкъ, мерзавецъ. Ти, мерзенику! Вх. Лем. 435.
Перворідний, -а, -е. Первородный.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Пришпилити Cм. пришпилювати.
Саґан, -на, м. Котелъ, большой горшокъ; вообще посуда (даже деревянная). Желех. Ум. саґаник, саґанчик, саґанець.
Хліборобів, -бова, -ве Принадлежащій земледѣльцу. Прийшов до трупу хліборобового. Грин. І. 187.
Худібка, худібонька, худібочка, -ки, ж. Ум. отъ худоба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.