Ара́бин, -на, м. Арабъ. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином.
Безсмертність, -ности, ж. Безсмертіе. До ясних безсмертности осель.
Забрі́д, -ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. 2) Рыбный заводъ.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Зві́рик, -ка, м. Ум. отъ ii звір.
Лихолі́ття, -тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся.
Ошанутися, -нуся, -не́шся, гл. Обмануться. Чи добре що купив? — Ба, де там — ошанувся.
Подолітати, -та́ємо, -єте, гл. Долетѣть (о многихъ).
