Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верше

Верше нар. Выше. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШЕ"
Головонька, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) = головенька. Гн. II. 20.
Дограва́ти, -граю́, -є́ш, сов. в. догра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому. Грин. II. 59.
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Моро́чливий, -а, -е. Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця. Подольск. г.
Підкопування, -ня, с. Подкапываніе.
Повирівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Выравняться (во множествѣ). Скотину за ніч так повипасає, що боки повирівнюються, мов у сажових свиней. Г. Барв. 195.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.
Стидкий, -а, -е. Заставляющій себя стыдиться, постыдный. Де ся взяв татарин, стидкий, бридкий, поганий. Макс. Сидить стидка з своім милим, да ще й обнялася. Чуб. V. 421.
Тогокало, -ла, м. Говорящій часто того.
Тоскно нар. Тоскливо, грустно. Не хиляйся, сосно, бо й так мені тоскно. Гол. І. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРШЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.