Безсмертний, -а, -е. Безсмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Безсмертної землі нема.
Дубля́, -ля́, с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців.
Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти.
Запіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. запекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Запекаться, запечься. Запеклися уста кров'ю — не промовлю. Запеклося моє серце.
Ластівка, -ки, ж.
1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Прокинься, моя ластівочко. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони.
2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками.
3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів.
4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася!
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Покраяти, -краю, -єш, гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку.
Уповажнити Cм. уповажнювати.
Хутрянка, -ки, ж. Шубка женская. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч.
