Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Горе́л, -рла́, м. = Орел.
Ґа́ра, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Cм. еще навій. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога.
Лове́ць, -вця́, м. 1) Ловець, охотникъ. На ловця і звір біжить. 2) Садовничье орудіе для сниманія фруктовъ съ дерева. Ум. ловчик.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Порозлютовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розлютувати, но во множествѣ.
Приповідка, -ки, ж. Пословица, поговорка.
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой.
Уходити 2, -джу, -диш, гл. Поносить вдоволь одежду. Ла світі сі не нажили, красно не входили.
