Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхній

Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХНІЙ"
Защемі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заболѣть острой болью. Як шабелька задзвенить, то й серденько защемить. Чуб. V. 981. Засмутилась його душа і защеміло серце. Стор. МПр. 39.
Міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Наві́жки дава́ти. Предупреждать, предостерегать, предувѣдомлять. Барана стрижуть, а козлу навіжки дають. Ном. № 3905.
Насушувати, -шую, -єш, сов. в. насуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Насушивать, насушить. Ми сухарів насушим. Ном.
Папір, -перу, м. Бумага. Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. Чуб. V. 575.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Принаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. с принадитися, -джуся, -дишся, гл. Поваживаться, повадиться. Принадився вовк до овець. Н. Вол. у.
Прогайвина, -ни, ж. Прогалина.
Товстопузий, -а, -е. Съ большимъ животомъ, брюхатый. Шейк.
Фарбовесельчатий, -а, -е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею. К. МХ. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.