Бурити, -рю, -риш, гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю.
Заставни́й, -а́, -е́ Положенный, отданный подъ залогъ, заложенный, закладной.
Защіпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. защепити, -плю, -пиш, гл. Прививать, привить. Защіпляти віспу.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Ум. намітчи́нка.
Страховитий, -а, -е. Наводящій страхъ.
Хазяйновитий, -а, -е. = хазяїновитий. Її батько-мати, люде з дрібного панства, але чесні, хазяйновиті.
Чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру.
