Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

весна

Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. весною, на весні. Весной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНА"
Відзвичаїти Cм. відзвичаювати.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха. Желех. Вх. Зн. 16.
Зумітися, міюся, мієшся, гл. 1) = зуміти. А щоб ти зумілася! Ковел. у. 2) Поразиться, изумиться. Дівчина зумілася, де доля поділася. Чуб. V. 119.
Инаково нар. = инак. Трошки инаково росказано. Ном. № 12251.
Опуша, -ші, ж. Раст. репейникъ, лопухъ. Вх. Лем. 44.
Порозмножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться (во множествѣ).
Путивка, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Ум. пути́вочка. Парис, Приямове дитятко, путивочку Венері дав. Котл. Ен. І. 6.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Секретарь, -ря, м. Секретарь. Пани мої секретарі учинили волю. Грин. III. 352.
Убуритися Cм. убурюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.