Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

весна

Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. весною, на весні. Весной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНА"
Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Діви́ч-вечір, -чора, м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. ІІ. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. І. 41.
Зазмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Вступить въ споръ, заспорить. Зазмагалися за той город, та й сваряться, та й позиваються й досі.
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. Чуб. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. КС. 1883. XI. 500. 3)голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Макс. Прийде ще з туги головою наложити. Лукаш. 128. Хто ворожить, той душею наложить. Ном. № 232.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко). Ном. № 11138.
Позаскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и заскочити, но о многихъ.
Похлепнутися, -нуся, -не́шся, гл. = похлипнутися. Похлепнеться за їжею. Ном. № 11798.
Скорочувати, -чую, -єш, сов. в. скороти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Укорачивать, укоротить. 2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить. Чуб. V. 277.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.
Тягельце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.