Длу́бати, -баю, -єш, гл. 1) Ковырять. Чого ти все в носі длубаєш? 2) = Длубатися 2.
Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду. . 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать.
За́стум, -ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. І засвітився світ по застумах московських. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас?
Костиронько, -ка, м. Ум. отъ кости́рь.
Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ.
Пощибати, -ба́ю, -єш, гл. Отряхнуть. На високій полонині пощибана роса: ба, кто єї да пощибав? Білявиця боса.
Приклепка, -ки, ж. = прикліп. Лихо приклепки шукає.
Розганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розігнатися, розженуся, -нешся, гл.
1) Разбѣгаться, разбѣжаться. Під ним кінь вороний розігнався.
2) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Да розігналися малі діти, як чорная хмара.
Терпіти, -плю, -пиш, гл. Терпѣть, переносить. Да вже ж мені докучило сюю терплячи муку.