Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вести

Вести, веду, -деш, гл. 1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Мет. 74. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона. К. Псал. 2)голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Мет. Як же він високо веде. 3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою. Рудч. Ск. II. 20. 4) — нитку. Выводить нитку. 5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. Стор. I. 26. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела. Стор. I. 133. 6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести. Мил. 160. 7) — танок. Cм. танок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСТИ"
Жа́дність, -ности, ж. Жадность.
За пред. 1) За. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. На в-городі вишня, за в-городом дві. Мет. 47. Продав сестрицю за тарель, русу косу за шостак. Мет. 195. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Ой паничу, паничу, я вас за чуба посмичу. Ном. № 1162. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. Ном. № 708. Тоді салдат за лопату та до грошей (закопаних). Грин. І. 127. 2) По причинѣ; изъ-за. Рада б тебе одвідати, да не можу за темними лугами, за широкими степами, за бистрими ріками. Дума. За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно. Н. п. Їхав у Крути сина відвідати, бо на Різдво його за холодом не привозили. Св. Л. 94. 3)чим, ким. При чемъ, комъ; при помощи, содѣйствіи, работѣ кого. За дурною головою та й ногам лихо. Ном. № 6682. Думала бути за ним пані. Мет. 237. За хорошим чоловіком жінка молодіє. Н. п. Без мене ти не зробиш, любий царю, не так то зробиш, може, і за мною. К. ЦН. 205. За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться. Г. Бар. 371. вся робо́та за (ким). Вся работа на (комъ). Свекруха тільки піч випите, а то вся робота за мною. Черн. у. жаль за ким, чим. Жаль кого, чего. Мені жаль за сином. Св. Л. 322. говори́ти за ким. Говорить въ защиту кого. Говорим на вовка, але за вовком щось треба сказать. Ном. № 6737. 4) При (о времени), во (время). Не за нас се стам, не за нас і перестане. Ном. № 687. За Хмельницького Юрася пуста Україна звелася, а за Павла Тетеренка — не поправиться й теперенька. Ном. № 13440. Дай же, Боже, — козаки промовляли, — за гетьмана молодого жити як за старого. АД. II. 124. За мене, то вже в дворі жили ми спокійненько. МВ. (О. 1862. III. 34). За тепла ще попорав усе в дворі. Харьк. За години покосили сіно. Харьк. Наш господарь дозорця, вижав жито за сонця. Грин. III. 671. Ми старі, та ще помремо: тебе треба за доброго ума оженити. Г. Барв. 201. 5) Черезъ (о времени); въ теченіе. За тиждень — Великдень. Марк. 4. Мати дочку за рік не пізнала, мати дочку старою назвам. Н. п. Вже не скоро, мало не за рік, бачу в церкві вдову. Г. Барв. 377. За тиждень замість чорних стогів жовтіли високі ожереди соломи. Мир. Пов. І. 111. 6) О, объ. За вовка помовка, а вовк у хату. Ном. № 5769. Не скажу тобі за корови нічого. Мет. 264. За любощі спом'янули. Лавр. Я за тебе й забуду. Лавр. А козаченьки за віру дбають. Млр. л. сб. 181. Коли б там не огляділись іще за мене. МВ. (О. 1862. III. 43). 7) По. Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Лавр. 51. 8) По, вслѣдъ, (о водѣ) по теченію. Пішло за вітром. Ном. № 1906. Та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою дівчиною молодою. Мет. 57. 9) На. Що в дівчат ума й за шеляг нема. Лавр. 121. Иногда переводится безъ предлога родительнымъ падежемъ. Старий оселедьку, не стоїш за редьку. Н. п. Такий молодші, що не варт і за старого. 10) При сравнительной степени: чѣмъ, нежели (или же переводится родительнымъ падежемъ). Що солодче за мед? Чуб. За нас розумніший. Чуб. Твоя Наталка краща за всіх. Мет. 303. Лети, лети, соколоньку, поперед нас, занеси там вістоньку перше за нас. Мет. 171. 11) Переводится творительнымъ падежемъ: вмѣсто, какъ, въ качествѣ. У мене дванадцять літ за джуру пробував. Мет. 413. Чужої дитини не май за свою. Ном. № 1196. Черешину за крижа уткнули. Чуб. Я втомилась, хиба ти йди за мене. Чуб. Ляха-бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте. АД. І. 215. Хочу тебе за дружину взяти. Мир. Л. сб. 220. Скриня моя за стіл провить. Г. Барв. 435. Порається всюди за видющу. Г. Барв. 370. Одяглась за старчиху. Грин. II. 177. Чужая біда за играшку. Ном. № 2341. За короля обібрали. 12) за ру́ки да́ти гро́ші. Cм. рука. 13) за все га́разд, до́бре. Все хорошо. За все гаразд, пане Саво, тільки одно страшно: виглядають гайдамаки із-за гори часто. Млр. л. сб. 198.
Зла́гожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = злагоджуватися. От злагожується зять на весні вже, чи коли там, іти орать. Рудч. Ск. І. 180.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ. Лебед. у.
Надовбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = надовбати.
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Павуковий, -а, -е. Пауковый.
Платати, -та́ю, -єш, гл. 1) Пластать, распластывать. Платаний чабак. Міусск. окр. 2) = латати. Вх. Зн. 50. 3) Дѣлать, откалывать, отпускать. Платав штуки небожчик. Н. Вол. у.
Продохнути, -ну, -не́ш, гл. Передохнуть. Жовтий пісочок заліг носочок, нельзя продохнути. Мет. 151.
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.