Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вершина

Вершина, -ни, ж. 1) Верховье рѣки. Гей з устні Дніпра да до вершини сімсот річок і чотирі. Макс. 2) Начало (оврага). Де коні? — В вершині балки. Стор. II. 258. 3) = вершок 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШИНА"
Ґу́ґолька, -ки, ж. Ум. отъ ґуґля.
Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Нави́ти Cм. навивати.
Непорушний, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Скелі стояли непорушні над водою. Левиц. І. 96.
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Ретельне нар. Аккуратно, точно. Знаю ретельне, що.... Федьк.
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.
Стрівка, -ки (= стрілка), ж. 1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину. Шух. І. 195. 2) Ловушка для воробьевъ. Вх. Пч. II. 15. Cм. стрілка.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.